"ОТЧИЙ КРАЮ, ПРО ТЕБЕ РОЗПОВІДЬ МОЯ..."

   Краєзнавча робота стала не декларованим, а насправді пріоритетним напрямком діяльності бібліотек. Здобута Україною незалежність і побудова суверенної держави обумовили реорганізацію бібліотечної діяльності, в тому числі і краєзнавчої. Виникли об’єктивні умови для відродження кращих традицій українського бібліотечного краєзнавства, значно підвищилась роль бібліотек у відновленні історичної пам’яті народу, становленні його національної свідомості, вихованні гідності і справжнього патріотизму.

    Бібліотечне краєзнавство – складова частина загального краєзнавства, особливості якого обумовлено специфікою бібліотечної справи. Його мета – виявити, зібрати і надати для використання всі матеріали, пов’язані за змістом з певною місцевістю, яка для її населення є рідним краєм; забезпечити бібліографічну інформацію за допомогою цікавих форм і методів популяризації краєзнавчої літератури; залучати молодь до активного пізнання рідної землі. З метою популяризації історії рідного краю у Красненській бібліотеці ім. І. Тиктора було оформлено виставку - перегляд літератури "Отчий краю, про тебе розповідь моя...", оглядаючи яку користувачі можуть дізнатися багато цікавого про історичний і культурний розвиток нашого регіону.

ТВОРИ – ЮВІЛЯРИ 2015 РОКУ

845 років «Пісня про Роланда» (1170, пам'ятка французького героїчного епосу)

830 років «Слово о полку Ігоревім» (1185-1187, пам'ятка давньоукраїнської літератури)

815 років «Пісня про Нібелунгів» (1200, пам'ятка німецького героїчного епосу)

430 років «Галатея» (1585, Сервантес М.)

415 років «Дванадцята ніч» (1600, Шекспір В.)

195 років «Руслан і Людмила» (1820, Пушкін О.С.), «Айвенго» (1820, Скотт В.)

190 років «Борис Годунов» (1825, Пушкін О.С.)

185 років «Казка про попа і наймита його Балду», «Малень­кі трагедії», «Моцарт і Сальєрі» (1830, Пушкін О.С.)

180 років «Вій» (1835, Гоголь М.В.),«Сватання на Гончарівці» (1835, Квітка-Основ'яненко Г.Ф.),«Тарас Бульба» (1835, Гоголь М.В.)

175 років «Мцирі», «Герой нашого часу» (1840, Лєрмон­тов М.Ю.)

«Кобзар», збірка поезій (1840, Шевченко Т.Г.) «Слідопит» (1840, Купер Ф.)

170 років «Заповіт», «І мертвим, і живим...», «Кавказ», «Най­мичка», «Єретик» (1845, Шевченко Т.Г.) «Чорна Рада» (1845, Куліш П.О.)

165 років «Життя Девіда Копперфілда, розказане ним са­мим» (1850, Діккенс Ч.)

155 років «Напередодні» (1860, Тургенев І.С.)

150 років «Вершник без голови» (1865, Рід Т.-М.)

145 років «Двадцять тисяч льє під водою» (1870, Верн Ж.)

140 років «Маруся Богуславка» (1875, Нечуй-Левицький І.С.) «Таємничий острів» (1875, Верн Ж.), «Хіба ревуть воли, як ясла повні» (1875, Панас Мирний)

135 років «Брати Карамазови» (1880, Достоєвський Ф.М.) «Пригоди Піноккіо: історія дерев'яної ляльки»(1880, Коллоді К.)

130 років «Наймичка» (1885, Карпенко-Карий І.К.)

125 років «Contraspemspero» (1890, Леся Українка) «Лис Микита» (1890, Франко І.Я.) «Олеся»(1890, Грінченко Б.Д.) «Портрет Доріана Грея» (1890, Уайльд О.) «Сто тисяч»(1890, Карпенко Карий І.І.)

115 років «Дивовижний чарівник із країни Оз» (1900, Баум Л.-Ф.)

110 років «Діти сонця» (1905, Максим Горький) «У катакомбах» (1905, Леся Українка)

95 років «Пригоди доктора Дуліттла» (1920, Лофтинг X.)

90 років «В житах» (1925, Косинка Г.М.) «Вінні-Пух», перша глава циклу (1925, Мілн А.-А.) «Голова професора Доуеля» (1925, Беляев О.Р.]

85 років «Майка та жабка»(1930, Іваненко О.Д)

80 років «Вершники» (1935, Яновський Ю.І.)

75 років «Лисиця та заєць» (1940, Хармс Д.І.) «По кому подзвін» (1940, Хемінгуей Е.-М.) «Тимур і його команда»(1940, Гайдар А.П.) «Тихий Дон» (1940, Шолохов М.О.) «Три бажання» (1940, Іваненко О.Д.)

70 років «Пеппі Довгапанчоха» (1945, Ліндгрен А.) «Василий Теркин» (1945, Твардовський О.Т.) «Як варити і їсти суп із дикої качки», «Бекас»(1945, Остап Вишня)

65 років «Марсіанські хроніки» (1950, Бредбері Р.)

60 років «Весна-весняночка», «У сестрички дві косички»(1955, Стельмах М.П.), «Зачарована Десна» (1955, Довженко О.П.)

55 років «Розстріляне безсмертя» (1960, Сосюра В.М.)

50 років «Незнайко на місяці» (1965, Носов М.М.) «Олень Август» (1965, Гуцало А.П.)

45 років «Ласочка» (1970, Тютюнник Г.М.) «Острови в океані», незавершений роман (1970, Хемінгуей Е.-М.), «Таємниця трьох невідомих», «Робінзон Кукурузо» (1970, Нестайко В.3.)

40 років «Без креслень і кельми» (1975, Давидов А.І.) «Євпраксія» (1975, Загребельний П.А.) «Життя й надзвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна» (1975, Войнович В.М.)

35 років «Будинок, який збудував Свіфт» (1980, Горін П. І.) «Роксолана» (1980, Загребельний П.А.) «Тарасикова знахідка» (1980, Чухліб В.В.)

30 років «Казки буфетного гнома» (1985, Жиленко І.В.) «П'ятірка з хвостиком» (1985, Нестайко В.З.)

25 років «Пригоди Алі в країні Недоладії» (1990, Малик Г.М.) «Таємничий голос за спиною» (1990, Нестайко В.З.)

20 років «Гаррі Поттер і філософський камінь» (1995, Роулінг Дж.)

15 років «Гаррі Поттер і Вогняний кубок» (2000, Роулінг Дж.), «Казки», збірка (2000, Андіевська Е.І.), «Суперагент 000. Нові пригоди» (2000, Воронина Л.)

10 років «Гаррі Поттер і Напівкровний Принц» (2005, Роулінг Дж.), «Русалонька із 7-В, або Прокяття роду Кулаківських» (2005, Павленко М.С.)

 МЕТОДИЧНА ДОПОМОГА ВІД ЦБС

    7 травня з метою надання методично – консультативної підтримки група бібліотекарів Буської ЦБС здійснила виїзд у Красненську бібліотеку – філію ім.І.Тиктора. У роботі взяли участь директор та заступник директора по роботі з дітьми Буської ЦБС Оксана Стецик і Галина Гораль, а також завідувачка методичного відділу Буської ЦРБ Леся Вовк.

   Працівниками районної служби надано фахові поради бібліотекарям Красненської селищної книгозбірні ім. І. Тиктора Надії Тарнавчик, Стефанії Гірняк та Наталії Домбровській щодо нових форм роботи з популяризації книги, організації тематичних виставок та заходів до відзначення Дня пам'яті та примирення, а також 70-ї річниці Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. 

    ФАХОВО - ПРО МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО

    Минулого тижня у приміщенні Красненської селищної бібліотеки ім. І. Тиктора відбулася презентація книги нашого земляка Олексія Мировського «Вступ до музикознавства та коротка історія української музики. Конспектний варіант».

    Важко уявити собі життя людини без світу прекрасного. Здатність дарувати задоволення від навколишнього світу та від творчості – величезний здобуток людства, без якого немислимий соціальний прогрес. Це добре розумів і наш земляк – Олексій Мировський, який музики навчався в Буській дитячій музичній школі, Львівському музичному училищі ім..С. П. Людкевича, а за здобуттям вищої освіти відправився до Франкового  університету. Він написав книгу під назвою «Вступ до музикознавства та коротка історія української музики. Конспектний варіант», призначену для учнів і викладачів мистецьких навчальних закладів, а також усіх тих, хто цікавиться історією музичного мистецтва. Першу її презентацію він провів у бібліотеці ім. І. Тиктора рідного селища, на якій він розповів усім присутнім про усі деталі своєї клопіткої праці, а також про її унікальність і доступність.

    Він зауважив, що музичне виховання являється одним із найважливіших засобів формування особистості, а також воно є рушієм духовного розвитку людства. На даний час бібліотечні фонди не поповнюються досить інтенсивно, а видань, в яких описано музичні питання отримують зовсім небагато. Саме тому ця книга матиме значну популярність серед користувачів бібліотеки, оскільки матеріал розрахований на те, щоб бути доступним, цікавим і зрозумілим не лише музикознавцям, але й усім тим хто не має спеціальної музичної освіти, але прагне осягнути це величне і воістину прекрасне мистецтво.

    На завершення заходу автор не забув згадати і про спонсора своєї книги – ГО «Українська Громадська Рада», зауваживши що у теперішній важкий час без допомоги цієї організації дане видання мабуть видати б не вдалося ще дуже довго. Бібліотекарі щиро вдячні авторові книги Олексію Мировському за цінний подарунок для Красненської селищної бібліотеки ім. І. Тиктора, а також ГО «Українська Громадська Рада» за сприяння у даному проекті. 

БІБЛІОТЕКА. МУЗЕЙ. ГРОМАДА

 Щоби по-справжньому любити свій рідний край, його слід добре знати. Для цього необхідно вивчати його історію, мову, культуру. Саме спільна краєзнавча робота музею і бібліотеки сприяє вихованню в учнів патріотизму, національної свідомості, високої моральності та духовного розвитку особистості.

    В селиші Красне Буського району Львівської області по вул. М. Грушевського,15 функціонує сучасний соціокультурний комплекс, до якого входять селищна бібліотека ім. І. Тиктора та історико-краєзнавчий музей селища. Робота бібліотеки і музею тісно пов’язана. Бібліотечні працівники  проводять в музеї години краєзнавства, уроки народознавства, краєзнавчі вікторини, а також ознайомлюють відвідувачів з історичними документами, в яких висвітлено життя і діяльність наших відомих земляків.

    Учні й вчителі усіх навколишніх загальноосвітніх шкіл відвідали музей, а також ознайомилися із постійнодіючими  книжковими виставками і тематичними поличками в бібліотеці. Окрім того, багато гостей, які приїжджають в наше селище, звертають увагу на красивий будиночок і з цікавістю заходять у нього. Тут їх  чекає цікаве спілкування з бібліотечними працівниками, оглядання музейних експонатів, а також обговорення актуальних тем сьогодення.

 Від часу заснування музею його відвідало безліч людей із різних куточків України, залишивши свої відгуки і слова вдячності. Добре, що є ще в наш час такі безкорисливі і саможертовні люди як Василь Ласка і Ярослав Стецишин, які багато років збирали документи про історію нашого краю і плекали надію, що все-таки в селищі буде створений такий музей.

    Низько вклоняємось людям, які всім серцем люблять рідний край, створюють музеї на громадських засадах, збирають і записують спогади учасників визвольних змагань, зберігають і популяризують наше минуле. Минуле, без якого немає майбутнього…

МОЄ КРАСНЕ - ДЛЯ МЕНЕ ТИ ЄДИНЕ

    Саме під такою назвою в Красненській бібліотеці ім. І. Тиктора діє фотовиставка, яку підготували працівники бібліотеки спільно з головою молодіжного клубу "Сучасник" Олексієм Мировським. 

  Переглядаючи виставку користувачі бібліотеки можуть ознайомитися із багатьма цікавими місцями селище Красне. Також варто зазначити, що під кожним фото є підпис, що дозволяє дізнатися про дату заснування усіх об'єктів, тому виставка є історико-краєзнавчою і дозволяє почерпнути багато цікавої інформації для усіх тих, хто цікавиться історієюідного краю.

ЙОГО РУКОЮ БОГ ВОДИВ ПО ПОЛОТНУ

    Вже стало доброю традицією на початку весни відзначати «Шевченківські дні», присвячені вшануванню видатного українського письменника та поета, людини світлого розуму, чистих помислів і трагічної долі Тараса Шевченка. Шевченко для України - більше, ніж поет. Адже його життя та творчість є для нас певним моральним кодексом. Постать Кобзаря своєю величчю та багатогранністю хвилює не одне покоління. Відродження України, її духовності неможливе без звернення до творчої спадщини Тараса Григоровича. До його таланту та природних обдарувань з шаною звертається громадськість усього світу, адже він належить до тих світових геніїв, у яких мистецький і літературний талант розвивався однаково, з божою іскрою. Звичайно,Тарас Шевченко - відомий у світі, в першу чергу, як митець слова. Однак це аж ніяк не забирає його слави, як художника, недарма поезія та живопис тісно пов'язані в мистецький долі Кобзаря.

    Звеличення народної мудрості та дружби, ідея національного відродження ,– все це характерне для творчості поета. Тарас Шевченко своїм прикладом показував нам чистоту слова, чистоту думки, чистоту життя… Тому сьогодні, в наш неспокійний, буремний час нам, може, як ніколи, потрібні сила духу Шевченка, його віще слово, нам потрібна Шевченкова віра в те, «що буде правда між людьми». Саме тому з нагоди дня народження Великого Кобзаря у Красненській селищній бібліотеці ім. І.Тиктора був проведений захід на тему «Його рукою Бог водив по полотну». Бібліотекар дитячого відділу Наталія Домбровська розповіла цікаві факти з життя і творчості Т.Г.Шевченка, наголосивши що його постать і дотепер виховує почуття патріотизму, національної свідомості, гідності, гордості за багату історію нашого народу. Саме в нього молоде покоління має вчитися любові до України, її землі, її героїв, поваги до самих себе. 

    Вірші Кобзаря прочитали активні користувачі бібліотеки Ольга Гринчишин, Наталія Кучер, Олексій Мировський та інші. Стефанія Гірняк, бібліотекар юнацької кафедри, зауважила, що ми, українці, пишаємося людиною, яка зуміла передати в своїх творах любов до народу України і тривогу за її долю. У кожного з нас – свій шлях до поета, кожен сам повинен вирішувати, чи знайдеться місце для Шевченка у його власній душі. Бо є якась таємниця в цій людині, у його абсолютно магічному ставленні до слова. А також додала: «Читаймо Кобзаря, читаймо не для годиться, а для збагачення і вдосконалення власної душі!».