КНИГИ З АВТОГРАФОМ

    У нашій книгозбірні продовжує діяти акція "Подаруй бібліотеці книгу", яка уже зібрала понад 300 нових книг різного змісту і тематики. Усі вони знаходяться на постійно діючій виставці-перегляді "Дарунки наших меценатів"

    Нещодавно  бібліотека отримала чергові подарунки, але на цей раз особливі, адже надійшли вони від  Сергія Жадана, Ірен Роздобудько, Василя Туркевича - відомих сучасних авторів і громадських діячів, які подарували власні книги книгозбірні. Ця література розміщена на окремій поличці під назвою "Книги з автографом".

    Хоча ці книги у нас доволі недавно, але вони уже перебувають у постійному читацькому попиті, а теплі побажання авторів надають їм особливої чарівності й манять до себе користувачів. Тому усіх, хто ще не встиг відвідати нашу кигозбірню бібліотекарі радо запрошують ознайомитися із даною літературою.

    

ПРАВОВА ОСВІТА НАСЕЛЕННЯ

    Розбудова в  Україні демократичної, правової держави ставить на перший план вирішення загальнонаціонального завдання — суттєвого підвищення рівня правової культури громадян, подолання явищ правового нігілізму, створення морально-правового клімату в суспільстві, який би гарантував особі реальну свободу поведінки людини в поєднанні з відповідальністю перед суспільством, забезпечував її права, соціальну захищеність, повагу її гідності.

 

    Найважливішою складовою у формуванні громадянського суспільства є розуміння людиною своїх прав та виконання обов`язків, які регламентуються законодавством. Оскільки, однією з основних функцій бібліотеки є інформаційно-освітня, то й правовій освіті відведено значне місце. Саме для того, аби правильно підвищити юридичну грамотність серед населення у Красненсьуій селищній бібліотеці ім. І. Тиктора було оформлено виставку-перегляд "Правова освіта населення", метою якої є сприяння підвищенню правової свідомості населення і правової культури.

    Саме таким способом бібліотекарі ознайомлюють своїх читачів із українським і міжнародним законодавствами, інформують про прийняття нових законів, обговорюють з читачами ефективність уже діючих, а також рекомендують правову літературу своїм користувачам.

«ТВОЯ КРАЇНА - УКРАЇНА»

Утвердження України як незалежної, демократичної і суверенної держави обумовлює необхідність глибокого і всебічного дослідження тих сторінок історії, які протягом тривалого часу невиправдано і незаслужено замовчувались. Сприяла цьому радянська заідеологізована суспільна система, яка часто замовчувала або фальсифікувала історичні факти і події.

    З нагоди дня Незалежності України у Красненській бібліотеці ім. І. Тиктора було проведено інформаційний мікс «Твоя країна - Україна». Шляхом заходу користувачі аналізували ідеологічні шаблони минулих часів. Голова молодіжного клубу «Сучасник» Олексій Мировський наголосив, що сьогодні, коли триває активний процес розбудови і становлення суверенної Української держави, стає дедалі зрозуміліше, що без повернення історичної правди унеможливлюється розвиток духовності суспільства, формування національної свідомості, подолання комплексів малоросійства, другорядності та провінційності.

    Найбільш активну участь у проведенні даного заходу взяли Шумська Ольга Василівна, Маліцька Стефанія Степанівна, Сняданко Ганна Василівна, Тхоровська Марія Казимирівна, Ярошович Ірина Миколаївна, Букеда Ольга Василівна, які також висловлювали і власні думки про розвиток, здобутки і втрати України за час незалежності. На завершення заходу завідувач бібліотеки Надія Тарнавчик процитувала слова В’ячеслава Липинського: «Маючи в своїй нації і Схід і Захід, ми мусимо, коли хочемо бути нацією, ці два напрями під гаслом  єдності та індивідуальності нашої національної в собі весь час гармонізувати. Без такої гармонізації ми гинемо як нація: підпадаєм – не завойовані ніколи чужою державою, а завжди власним внутрішнім розладом – під впливи то східної Москви, то західної Польщі…».

УКРАЇНО! МІЙ ЛЮБИЙ КРАЮ!

    На початку 90-х рр. ХХ ст. відбулася подія, що кардинально змінила хід світової історії, - розпався Радянський Союз і на політичній арені світу з'явилася ціла низка нових самостійних держав, однією з яких була і Україна. Громадськістю це явище було оцінене вкрай неоднозначно. Саме тому ретельне вивчення передумов, механізму, специфіки та наслідків трансформаційних процесів доби перебудови набуває особливої актуальності й неабиякої ваги та значення. 

    Напередодні дня незалежності України  для того, аби краще зорієнтувати користувачів у всіх зовнішніх і внутрішніх підвалнах, що сприяли становленню України як не залежної суверенної демократичної держави, працівниками Красненської бібліотеки ім. І. Тиктора було оформлено тематичну книжкову виставку - перегляд на тему "Україно! Мій любий краю!". 

    Ця виставка дозволяє користувачам зрозуміти шлях України до своєї незалежності, а також допомагає у формуванні в підростаючого покоління патріотизму, любові й поваги до власної держави, власного народу. 

    Однією з перших, хто побачив виставку була активна користувачка нашої бібліотеки Юлія Лаврик, яка дуже зацікавилася багатьма із представлених видань і довго оглядала їх вибираючи для себе ті факти, які задовольнили її інтерес. 

    Допомогла зорієнтуватися Юлії у тому, аби вона знайшла відповіді на все, чим вона цікавилася з даної теми, зав. філіалу Красненської бібліотеки ім. І. Тиктора Надія Тарнавчик, яка розповіла про особливості інформації у кожній з даних книг, а також що і де вона може почерпнути цікавого.

     Працівники бібліотеки запрошують усіх охочих переглянути тематичну виставку літератури "Україно! Мій любий краю!", аби дізнатися багато нових і цікавих подробиць про шлях України до незалежності.

АПОСТОЛ ПРАВДИ І ДОБРА

    Андрей Шептицький займає в сучасній історії роль людини, що стала помостом між західною і східною церквами, підтримувала відновлення Української державності та піклувалася про розвиток української культури.

   Сорок чотири роки він мудро вів корабель Української греко-католицької церкви, як її глава. Шептицький показав себе непересічним політичним діячем, меценатом української культури, а своєю високо моральністю й шляхетністю зажив слави воістину святої людини. 29 липня виповнилося 150 років від дня народження Андрея Шептицького. До цієї дати працівниками Красненської бібліотеки ім. І. Тиктора був проведений бібліотечний дайджест «Апостол правди і добра». Під час заходу усі присутні мали змогу коротко ознайомитися з життєписом митрополита та його вкладом у розвиток католицької церкви. Також бібліотекарі розповіли про духовну діяльність великого митрополита, який за час свого служіння розбудував греко-католицьку церкву як в Україні, так і за кордоном. Будучи одним із найбагатших людей Галичини він щедро фінансував українські культурно-просвітницькі товариства, надавав стипендії молодим митцям, підтримував українську економічну діяльність, сприяв відкриттю кооперативів.

    Окрім того, присутні переглянули літературу тематичної полички “Апостол правди і добра”. Найбільш активну участь у проведенні заходу прийняли Романюк Ірина, Осика Христина, Лаврик Юля, Домбровська Василина. Наприкінці заходу було зачитане Пастирське послання Глави УГКЦ з нагоди Року митрополита Андрея Шептицького.

ЗРОСТАЙМО ФАХОВО

    Сьогодні бібліотека є однією з інституцій, що сприяє демократизації суспільства. Сучасне суспільство  досягло такого  етапу, коли  наявність висококваліфікованих кадрів є одним із найважливіших факторів розвитку будь-якої галузі. Дедалі більшого значення  набувають такі чинники, як професіоналізм, компетентність, прагнення і здатність до отримання знань упродовж життя, рівень культури тощо.

    Реалізація невід'ємного права людини на вільний доступ до інформації, переоцінка ролі бібліотек у суспільстві, перехід до існування в умовах ринкової економіки - ці та інші нові вимоги суспільства до бібліотечних працівників обумовлюють необхідність освоєння нових знань, систематичного підвищення ділової кваліфікації та творчої ініціативи. Прекрасну нагоду пізнати досвід роботи бібліотек Східної України отримали працівники Красненської бібліотеки ім. І. Тиктора, адже саме сюди надійшло декілька цікавих фахових видань від Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка:

       Також надійшло декілька цікавих фахових видань від Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. Гончара, зокрема:

    

    Бібліотекарі щиро вдячні Харківській державній науковій бібліотеці ім. В. Г. Короленка, а також Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. О. Гончара за такі видання і запрошують колег, а також усіх, хто цікавиться розвитком і модернізацією бібліотечної справи відвідати Красненську книгозбірню щоб детальніше ознайомитися із даною літературою.

   

Володимир Винниченко — письменник світового рівня

Володимир Винниченко народився 1880 року в селі Веселий Кут Єлисаветградського повіту на Херсонщині (тепер Григор’ївка Кіровоградської області). Навчався у сільській народній школі, згодом у Єлисаветградській гімназії, на юридичному факультеті Київського університету. Брав участь у діяльності Революційної української партії, потім УСДРП. З 1903 р. — на професійній революційній роботі. Член та заступник голови Центральної Ради, перший голова Генерального секретаріату, генеральний секретар внутрішніх справ. Очолював українську делегацію, яка у травні 1917 р. передала Тимчасовому урядові вимоги Центральної Ради про надання Україні автономії. Автор усіх головних законодавчих актів УНР.З листопада 1918 до лютого 1919 р. очолював Директорію. Усунутий за ліві погляди. Виїхавши за кордон, організував в Австрії Закордонну групу українських комуністів. У 1920 році повернувся в Україну, але спроби співпрацювати з більшовиками закінчилися невдало. З кінця 20-х років жив у Франції. Помер 6 березня 1951 року. Прах покоїться на цвинтарі Мужена.    У своїх спогадах Розалія Винниченко писала, що Володимир народився у робітничо-селянській родині. Батько його Кирило Васильович Винниченко, замолоду селянин-наймит, переїхав з села до міста Єлисаветград й одружився з удовою Євдокією Павленко. Від першого шлюбу мати В.Ви-нниченка мала троє дітей: Андрія, Марію й Василя. Від шлюбу з К.В.Винниченком народився лише Володимир. У народній школі Володимир привернув до себе увагу своїми здібностями. Вчителька переконала батьків, щоб продовжувати освіту дитини. Володимира віддано до Єлисаветградської гімназії.Одягнений в українське вбрання, у сивій шапці і з кийком у руці приходить на здавання іспитів екстерном у Златопiльську гімназію. Доля на цей раз усміхнулася — Володимир одержує диплом. Будучи студентом університету, створює таємну революційну організацію «Студентська громада».1902 року його заарештовано і посаджено до міської в’язниці. Через недостатність доказів було випущено. На нього чекало виключення з гімназії. Через деякий час — знову арешти, втечі, партійна робота, написання книг та брошур на революційні теми. Революція 1917 року застає Винниченка в Москві.    Впродовж трьох років, змінюючи різні посади, Винниченко прагне принести якнайбільшу користь Україні, її народові. Хоча вважав себе марксистом, але світогляд перебував під впливом гуманізму й західного лібералізму. За два місяці до еміграції він записав у «Щоденнику»: «Нехай український обиватель говорить і думає, що йому хочеться, я їду за кордон, обтрусюю з себе всякий порох політики, обгороджуюсь книжками й поринаю в своє справжнє, єдине діло — літературу… Тут у соціалістичній совєтській Росії я ховаю свою 18-літню соціалістичну політичну діяльність.    Я їду як письменник, а як політик я всією душею хочу померти». Літературна спадщина Володимира Винниченка — золотий фонд України. Появу перших його творів вітали Іван Франко і Леся Українка. Коцюбинський у 1909 році писав: «Кого у нас читають? Винниченка. Про кого скрізь йдуть розмови, як тільки річ торкається літератури? Про Винниченка. Кого купують? Знов Винниченка». «Серед млявої тонко-аристократичної та малосилої або ординарно шаблонової та безталанної генерації сучасних українських письменників, — писав І.Франко в рецензії на збірку оповідань В.Винниченка «Краса і сила» (1906), — раптом виринуло щось дуже, рішуче, мускулисте і повне темпераменту, щось таке, що не лізе в кишеню за словом, а сипле його потоками, що не сіє крізь сито, а валить валом як саме життя, всуміш, українське, московське, калічене й чисте, як срібло, що не знає меж своїй обсервації і границь своїй пластичній творчості. І відкіля ти взявся у нас такий? — хочеться по кождім оповіданню запитати д. Винниченка».Після 1920 року Володимир Винниченко, зрозуміло, не міг так легко струсити «порох політики». Не випадково V Всеукраїнський з’їзд оголосив Винниченка ворогом народу, поставив його «поза законом». Політичну діяльність він продовжував у Чехословаччині, Парижі, Франції… Науковці стверджують, що він на перших порах підтримував тісні зв’язки з українською національною еміграцією, з групою російських літераторів — Бєлим, Еренбургом, Ремізовим, але відмовився від творчої співпраці з видавництвом «Скифы».  Перу Винниченка належить і проект програми антибільшовицького «Єдиного революційно-демократичного національно фронту». На жаль, об’єднати розбиті емігрантські групи не вдалося. «Власне тепер я все більше й більше відчуваю самотність: від антибольшевицьких кіл я відійшов, до большевицьких не ввійшов. Нема ні одної групи, з якою я почував би себе злитим, яка підтримувала б мене», — записав він 31 серпня 1925 року. І все більше зосереджується на літературній діяльності. Його п’єси «Брехня», «Чорна Пантера і Білий Медвідь», «Закон», «Гріх» перекладаються на німецьку мову і з’являються в театрах Німеччини та інших європейських країн. Друкуються і перекладаються його романи «Чесність з собою», «Записки Кирпатого Мефістофеля»…     На екранах Німеччини в 1922 році демонструється фільм «Чорна Пантера», сценарій якого побудовано на п’єсі В.Винниченка «Чорна Пантера і Білий Медвідь». Не забувають про Винниченка і в Україні. Київський державний драматичний театр імені Івана Франка здійснює постановку п’єси «Над». Ще раніше його п’єси ставилися не лише в Києві і Харкові, але й в Одесі, Львові, Чернівцях, Коломиї, Москві і Петрограді, у театрах Саратова, Самари, Тифліса, Ростова-на-Дону, Баку.      Його  сюжети — це лише приклади того ілюстрованого матеріялу, за який його ганили, а якого він уживав, щоб перевірити суттєве: а саме, до якої міри люди вірять в те, що проголошують, до якої міри сьогоднішні Ляерти хочуть і можуть жити в згоді з повчанням старого Полонія: бути вірним самому собі. Вислід сьогоднішніх його експериментів, мабуть, був би такий самий». Володимир Винниченко — письменник світового рівня. В роки радянської влади його було викреслено з української літератури. Настав час для повномасштабного видання його творів, осмислення неперевершеного літературного надбання. Бережімо і його заповіт: «Стійте всіма силами за Україну…». Видання творів Володимира Винниченка Винниченко В. Твори [Текст] : у 2 т. / В. Винниченко. – К. : Дніпро. – 2000. – Т.1. : Оповідання. – 584с. Т.2. : Сонячна машина : роман. – 624с. Винниченко В. Вибрані твори [Текст] / В. Винниченко; упоряд. текст., передм., приміт. О.М. Савченко. – Х.: Ранок, 2005. – 352с. – (Серія «Програма з літератури»). Винниченко В. Вибрані твори [Текст] / В. Винниченко; передм. А. Гуляка. – К.: Сакцент Плюс, 2005. – 256с. Винниченко В. Вибрані п’єси [Текст] / В. Винниченко; авт. вступ. ст.  М. Г. Жулинський. – К. : Мистецтво, 1991. – 605с. Винниченко В. Краса і сила [Текст]  / В. Винниченко; упоряд. П.Федченко; авт. передм. І. Дзеверін. – К.: Дніпро, 1989. – 752с. Винниченко В. Сонячна машина  [Текст] / В. Винниченко ; передм. О.Гнідан. – К.: Сакцент Плюс, 2005. – 640с. Інтернет-посилання http://ukrlit.org/vynnychenko_volodymyr_kyrylovych - Винниченко Володимир Кирилович; https://uk.wikipedia.org/wiki/Винниченко_Володимир_Кирилович - Винниченко Володимир Кирилович - біографія; http://www.ukrlib.com.ua/books/book.php?id=123 - Винниченко Володимир. Повні тексти творів; http://chtyvo.org.ua/authors/Vynnychenko - Винниченко Володимир. Власні твори; http://gdz4you.com/prezentacii/prezentacii-istorija-ukr/1685-prezentacya-na-temu-volodimir-kirilovich-vinnichenko.html - Презентація «Володимир Кирилович Винниченко».