понеділок, 19 жовтня 2015 р.

БІБЛІОТЕКИ ЯК ЦЕНТРИ НАДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ВИБОРЦЯМ

15 вересня у Києві відбувся тренінг "Бібліотеки як центри надання інформації виборцям" для тренерів регіональних тренінгових центрів. Проект реалізовується програмою "Бібліоміст", IREX та Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES).


    Усю інформацію про місцеві вибори 2015 року можна дізнатися завітавши у Красненську бібліотеку ім. І. Тиктора. Тут представлено інформаційний буклет "Твій голос - твій вибір", а також відомості про кандидатів, які балатуються на посаду місцевого голови селищної ради і депутатів.


    Всіх, хто цікавиться такою актуальною темою - запрошуємо відвідати нашу книгозбірню!

неділя, 11 жовтня 2015 р.

СІМ МІФІВ ПРО БІБЛІОТЕКАРІВ

Напевне, сьогодні немає професії найбільш знайомоїі, водночас, загадкової, ніж професія бібліотекаря. Письменники і кінорежисери, актори і поети десятиліттями створювали міфи про тихих і непримітних, нудних і негарних бібліотекарів. І тільки ми, бібліотекарі, знаючи професію не з чуток, можемо стверджувати, що все не так



Якщо запитати у першого-ліпшого перехожого на вулиці, чим займається бібліотекар, то ви почуєте: «Видає книги». Адже вони бачать лише вершину айсберга і, як правило, давно живуть з міфами, схожими на правду.
Пропоную розглянути найбільш типові із них і порівняти з реальністю.
Міф перший: у бібліотеках тільки книги і пил
Так, звичайно, книги без пилу уявити важко. Але зараз бібліотеки – це не тільки книжковий фонд, це і комп’ютери, і принтери, і сканери, і мультимедійні проектори, і електронні книги, і доступ до мережі Інтернет. І хоча сучасна техніка стає невід’ємною частиною бібліотеки, вона чудово уживається із традиційною книгою. Вони існують поряд, створюючи унікальний за своєю багатофункціональністю інформаційний простір.
А ще бібліотека – це люди, які чекають допомоги, підтримки, участі і відповідей на свої численні запитання, а іноді – простого спілкування. Мабуть ніяка інша професія не передбачає такої різноманітності комунікацій, як бібліотечна, та і такої кількості цікавих співрозмовників ви більше ніде не знайдете.
А пил? Ну не придумали ще люди, як його побороти назавжди. Тим більше, що він є не тільки в бібліотеці.
Міф другий: усі бібліотекарі негарні і похилого віку
Саме такими їх бачать більшість обивателів. Але ми такі ж різні, як і представники інших професій. Тим більше, за останні роки, можна спостерігати «омолодження» серед бібліотекарів, поповнюють наші ряди і представники чоловічої статі (що тішить). Та хіба це погано, якщо в бібліотеках є працівники середнього і похилого віку? Досвід, високий професіоналізм і життєва мудрість ніколи не вважалися недоліком. І хоча багато з них не володіють сучасними технологіями, але техніка – це ще не панацея від усіх бід. Вона дає збої, а от досвід справжніх професіоналів — безцінний.
Міф третій: професія бібліотекаря тільки для невдах
Цей міф дуже популярний у молоді, яка мріє про яскраві, красиві, героїчні професії. Але красива назва професії – це ще не гарантія цікавої роботи. Чим же так небажана наша професія? Адже в різні часи бібліотекарями працювали знамениті люди: байкар Іван Крилов, німецькі казкарі брати Грімм, математик Микола Лобачевський, французький композитор Гектор Берліоз, письменники і поети Іоганн Гете, Антон Дельвиг, Володимир Одоєвський, Лев Толстой, Іван Бунін, Анна Ахматова, Хорхе Борхес… Навіть Казанова останні 14 років свого життя був бібліотекарем. Список видатних імен можна продовжувати довго. Хіба їх можна назвати невдахами?
Міф четвертий: бібліотечна професія – це вчорашній день
Мабуть, цей міф придумали ті, хто не любить читати або читають тільки в електронному форматі. Сьогодні традиційні і електронні документи співіснують у бібліотеці на рівних, і доля останніх з кожним днем збільшується. Тому і відсутність у бібліотеці якоїсь книги не привід засмучуватись, адже на допомогу приходять все ті ж комп’ютерні технології. А якщо до цього приєднати все більш зростаюче значення інформації у житті суспільства в цілому і кожного з нас окремо, можна сміливо стверджувати – це професія майбутнього.
Сучасний бібліотекар повинен бути менеджером, психологом, педагогом, артистом, дизайнером, оператором персонального комп’ютера, перекладачем, економістом, спеціалістом по рекламі – всього і не перелічити. Це не тільки хранитель ввірених йому книжкових багатств, але і лоцман на безкрайніх просторах Інтернету. Тому розмови про те, що найближчим часом і книги, і бібліотекарі стануть непотрібними, я вважаю дуже перебільшеними.
Міф п’ятий: щоб бути бібліотекарем,  не потрібно навчатись
Шкода, але цей міф створили ми самі, приймаючи на роботу представників інших професій. Так, у бібліотеці потрібні різні спеціалісти, але хто сказав, що будь-яка професійна освіта є рівноцінною бібліотечній? Чому бібліотекарі не йдуть зі своїми дипломами викладати в школу, чи лікувати хворих, навіть якщо у школі чи в лікарні є вакансії?
Середня професійна бібліотечна освіта базового рівня передбачає  вивчення не тільки загальноосвітніх і спеціальних учбових дисциплін, а й програмне забезпечення, мережі, бази даних, інформаційно-комунікативні технології в професійній діяльності тощо.
Не дарма для стародавніх бібліотек працівників так прискіпливо вибирали, вимагаючи від них майже енциклопедичних знань.
Міф шостий: бібліотекар –виключно жіноча справа
Тривалий час до бібліотек жінок взагалі не пускали, та і серед вищезгаданих знаменитих бібліотекарів минулого – в основному чоловіки. Подяка Мелвілу Дьюї, який опублікував наприкінці ХІХ століття статтю «Бібліотечна справа як професія для жінок, які закінчили коледж», де він писав про те, що праця в бібліотеці дає можливість жінкам здобути близькі або рівні права з чоловіками. Хоча він не мав на увазі, що чоловіки із бібліотек повністю зникнуть.
А що ж ми бачимо сьогодні? Більша частина теоретиків і керівників бібліотек – чоловіки, а от виконавці – жінки. Хоча чоловіки не зайві в бібліотеці. Наприклад, прийом нової літератури чи вивезення списаної потребує чоловічої сили. Думаю, що і цей міф скоро буде розвінчано. Адже впровадження інформаційних технологій залучає до бібліотек спеціалістів з технічною освітою, в тому числі і чоловіків. Із суспільної точки зору можна додати, що в жіночому колективі завжди легко відчувати себе справжнім чоловіком. Тож юнакам при виборі професії є привід задуматися.
Міф сьомий: бібліотекарі весь день читають книги
Ах, як про це мріє кожен справжній бібліотекар. Ми б і раді, але перебуваючи у «книжковому царстві», не маємо часу, щоб почитати що-небудь «для душі». Звичайно, ми читаємо, але те, що потрібно для роботи. Іноді ніколи погортати газету чи журнал. Тож читаємо ми, зазвичай, вдома, коли всі справи зроблені.
Ось такі вони — міфи про нашу «нудну і нецікаву» професію. Можливо, хтось зі мною не погодиться. Але як сказав Вільям Федер: «Ми завжди починаємо поважати людей після того, як спробуємо зробити їх роботу».
Можливо, «міфотворцям» треба спробувати попрацювати в бібліотеці день, чи хоча б годину: обслужити читача, знайти в каталозі потрібну книгу, скласти бібліографічний опис, обробити партію нової літератури, підготувати книжкову виставку, масовий захід… Думаю, що після такого досвіду вони вже не стануть стверджувати, що в бібліотеці може працювати будь-хто. А нудною і нецікавою може бути будь-яка професія, і залежить це тільки від ставлення самої людини.

понеділок, 5 жовтня 2015 р.

«А МУЗИКА ЗВУЧИТЬ…»

У перший день жовтня в усьому світі відзначається Міжнародний день музики – свято, що знаходить відгук у серці кожної людини. У кожній країні існує своя неповторна музична культура, що має певні особливості. Унікальність музики полягає у тому, що вона, на відміну від літератури, є однаково зрозумілою у всіх країнах світу, вона не потребує перекладача


    До відзначення Міжнародного дня музики долучилися і працівники Красненської книгозбірні ім. І. Тиктора. Головою молодіжного клубу «Сучасник», що діє при книгозбірні, Олексієм Мировським, у приміщенні Красненської ЗОШ №2 було проведено музичний калейдоскоп «А музика звучить…» з учнями 5-8 класів. Присутні мали можливість ознайомитись з історією зародження і основними етапами розвитку музики, а також дізнатися багато цікавих фактів з життя і творчості композиторів. Усі розповіді супроводжувалися музичним оформленням, що додало особливого колориту, адже «жива» музика викликала неабияке захоплення в усіх присутніх. Також до проведення заходу долучилась й Кутянська Олена, яка виконала цікаві музичні композиції, котрі справили незабутнє враження на усіх присутніх. Яскравим доповненням заходу стала також книжкова виставка-перегляд «У світі музики», підготовлена працівниками Красненської бібліотеки ім. І. Тиктора.


        Музика є окрасою життя людей. Вона змушує їх радіти і співпереживати. Музика не старіє, а буде жити стільки, скільки буде існувати людина. В цьому переконалися і присутні музичного калейдоскопу.




середа, 30 вересня 2015 р.

ПРОФЕСІЙНЕ СВЯТО



Шановні наші колеги — бібліотекарі! Вітаємо усіх Вас з професійним святом!

В день свята Всевишнього станем благати
Щоб слав, книгарі , нам достойну зарплату
Щоб дав нам сердечним побільше часу
Побачити сонця і неба красу.
Щоб завжди усміхнені йшли на роботу,
Щоб нас не тривожили зайві турботи. 
Хай Бог посилає достаток у дім,
Бо то не для нас огороди і хлів.
Нехай пощадить наші руки й серця ,
Й пошле нам надію й любов без кінця!
Здоров'я Вам,миру, благополуччя, щастя, тепла і любові у Ваших домівках!


субота, 19 вересня 2015 р.

У ЛЬВОВІ ЗНИКНУТЬ 

"НУДНІ" БІБЛІОТЕКИ

Львівське управління культури продовжує перетворювати класичні бібліотеки міста на новітні центри, наповнені людьми. Після перетворення двох публічних бібліотечних закладів на урбан-бібліотеку та медіатеку ведеться робота над створенням сенсорної бібліотеки, де незрячі та здорові люди зможуть разом цікаво проводити час. 

Про перевтілення львівських публічних бібліотек розповіла Ірина Магдиш, керівник управляння культури Львівської міської ради:

- Бібліотеки не повинні бути нудними. Сьогодні у місті є 40 публічних бібліотек. Вони чомусь діляться на дитячі і дорослі, з чим я категорично не погоджуюся. У сучасному розумінні бібліотека - це простір для спілкування абсолютно усіх верств - різного віку, статі, професії, релігії і національності. То чи може бути поділ? Але наразі, поки законодавчо це не змінено, ми намагаємося принаймні роботу цих закладів зробити універсальною. У "дитячих" мають збиратися діти з батьками, дідусями, сім'ї спілкуватися з психологами, художниками, разом вивчати іноземні мови. У "дорослих" має бути місце для вирішення проблем мікрорайону, серед яких і проблеми підлітків, мами з візочком.
Бібліотека - це комунікаційний центр мікрорайону. Сюди мають прийти люди, щоб і побути на самоті - прочитати, переглянути, послухати. А також багато людей - щоб обговорити проблеми мікрорайону: ставити чи не ставити домофон, робити тротуар своїми силами чи ні. Відходимо від старої схеми, коли бібліотека працює з книжками. Ні, бібліотека працює з людьми.
Тобто бібліотечний заклад відійде від читання і стане конференц-залом?

- Ні. Книжка - лише один з носіїв інформації. Але є ще аудіо, відео, вистави, дискусії. Це все також наповнює нас.
Друга важлива річ, якщо вже говорити про носії інформації. Книжка дає не лише знання, але й емоційний інтелект. А він - від спілкування, стосунків. Оці способи формування емоційного інтелекту досі були відсутні у бібліотеках. Вони полягають в багатому проведенні часу.
Поясніть, що таке урбан-бібліотека?
- Вона створена на базі бібліотеки на вулиці Устіяновича. Розміщена у старовинному будинку, тому зараз ми працюємо, щоб додати їй ще шарму дизайнерськими меблями. А наразі тут збираються урбаністичні тусівки. Адже у місті є купа течій - за велосипедний рух, проти незаконних парковок. Всі ці люди потребують місця, де їм збиратися, щоб вирішувати питання міста. Тому бібліотека стала корисною не окремому читачу, а всьому місту. Сюди приходять, щоб думати про Львів. Там буде також архітектурний клуб, відкритий для усіх.
А медіатека?

- На вулиці Мулярська. Наповнена кіно-апаратурою, аудіо-книгами. Запис на зустрічі там уже такий, що нема куди вклинитися - виставки, тренінги. Тому я кажу: створіть місце - а люди наповнять його. Там є зал і вся необхідна апаратура для навчання, перегляду, дискусій. Звісно, що з інституціями, які проводять там заходи, укладаємо договори про внески на підтримку закладу. А для всіх читачів участь в цих заходах, звісно, вільний.
Такі медіатеки будуть ще на Сихові і в Рясному.
А яких чекати надалі?
- Львівська бізнес-школа при Українському католицькому університеті зараз має розробити план, як зробити так, щоб сенсортека не стала місцем ізоляції для незрячих. А наповнилася спільними проектами для різних категорій. Потім мрію створити кіно-бібліотеку, де можна буде обговорити кіно, послухати кінокритиків, читати спеціалізовану літературу про кіно.
Чи всі львівські бібліотеки вже мають комп'ютерні класи та інтернет?
- Дитячі обладнані повністю, а це половина з усіх публічних. Діти можуть користуватися тут вай-фаєм безкоштовно. І це не інтернет-клуб. Тут є цікава атмосфера - з виставками, гуртками, курсами, поряд працюють волонтерські групи, приїжджають іноземці. І дитина вже навіть пасивно пізнає і розвивається.

середа, 9 вересня 2015 р.

КНИГИ З АВТОГРАФОМ

    У нашій книгозбірні продовжує діяти акція "Подаруй бібліотеці книгу", яка уже зібрала понад 300 нових книг різного змісту і тематики. Усі вони знаходяться на постійно діючій виставці-перегляді "Дарунки наших меценатів"


    Нещодавно  бібліотека отримала чергові подарунки, але на цей раз особливі, адже надійшли вони від  Сергія Жадана, Ірен Роздобудько, Василя Туркевича - відомих сучасних авторів і громадських діячів, які подарували власні книги книгозбірні. Ця література розміщена на окремій поличці під назвою "Книги з автографом".


    Хоча ці книги у нас доволі недавно, але вони уже перебувають у постійному читацькому попиті, а теплі побажання авторів надають їм особливої чарівності й манять до себе користувачів. Тому усіх, хто ще не встиг відвідати нашу кигозбірню бібліотекарі радо запрошують ознайомитися із даною літературою.

    

середа, 2 вересня 2015 р.

ПРАВОВА ОСВІТА НАСЕЛЕННЯ

    Розбудова в  Україні демократичної, правової держави ставить на перший план вирішення загальнонаціонального завдання — суттєвого підвищення рівня правової культури громадян, подолання явищ правового нігілізму, створення морально-правового клімату в суспільстві, який би гарантував особі реальну свободу поведінки людини в поєднанні з відповідальністю перед суспільством, забезпечував її права, соціальну захищеність, повагу її гідності.

 

    Найважливішою складовою у формуванні громадянського суспільства є розуміння людиною своїх прав та виконання обов`язків, які регламентуються законодавством. Оскільки, однією з основних функцій бібліотеки є інформаційно-освітня, то й правовій освіті відведено значне місце. Саме для того, аби правильно підвищити юридичну грамотність серед населення у Красненсьуій селищній бібліотеці ім. І. Тиктора було оформлено виставку-перегляд "Правова освіта населення", метою якої є сприяння підвищенню правової свідомості населення і правової культури.
    Саме таким способом бібліотекарі ознайомлюють своїх читачів із українським і міжнародним законодавствами, інформують про прийняття нових законів, обговорюють з читачами ефективність уже діючих, а також рекомендують правову літературу своїм користувачам.