ГРОМАДСЬКИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР (ГІЦ) ІНФОРМУЄ

Із 13 грудня 2015 року вступив в дію новий розклад руху транспорту. Так що пропонуємо Вашій увазі його.

РОЗКЛАД РУХУ ПОЇЗДІВ ПО СТАНЦІЇ КРАСНЕ

№ ПОЇЗДІВ	ТИП ПОЇЗДА	СПОЛУЧЕННЯ	ПОЧАТКОВА ВІДПРАВЛ.	КРАСНЕ ПРИБУТТЯ	СТО - ЯНКА	КРАСНЕ ВІДПРАВЛ.	КІНЦЕВА ПРИБУТТЯ	ДНІ РУХУ
НА ЗОЛОЧІВ, ЗБОРІВ, ТЕРНОПІЛЬ
7632	ПРИМ.	ЛЬВІВ – ЗОЛОЧІВ	04 : 15	04 : 54	-	04 : 54	05 : 19	ЩОДНЯ
6232	ПРИМ.	КРАСНЕ - ТЕРНОПІЛЬ	-	-	-	05 : 06	06 : 57	ЩОДНЯ
6034	ПРИМ.	ЛЬВІВ - ЗОЛОЧІВ	05 : 06	06 : 05	3	06 : 08	06 : 38	ЩОДНЯ
6036	ПРИМ.	ЛЬВІВ - ТЕРНОПІЛЬ	08 : 45	09 : 49	1	09 : 50	11 : 59	ЩОДНЯ
74	ПАС.	ЛЬВІВ – МОСКВА	09 : 42	10 : 20	2	10 : 22	10 : 37	ЩОДНЯ
86	ПАС.	ЛЬВІВ-НОВООЛЕКСІЇВКА	10 : 25	11 : 10	2	11 : 12	10 : 18	ЩОДНЯ
792	ПАС.	КОВЕЛЬ – ТЕРНОПІЛЬ	05 : 02	11 : 20	27	11 : 47	13 : 02	ПН.,ПТ.,НД.
42	ПАС.	ТРУСКАВЕЦЬ - ДНІПРОПЕТРОВСЬК	09 : 26	12 : 44	2	12 : 46	06 : 10	ЩОДНЯ
96	ПАС.	ЛЬВІВ – ЧЕРКАСИ	12 : 53	13 : 35	2	13 : 37	04 : 16	2,6,10,14, 18, 22, 26
6040	ПРИМ.	ЛЬВІВ - ТЕРНОПІЛЬ	13 : 10	14 : 17	1	14 : 18	16 : 06	ЩОДНЯ
110	ПАС.	ЛЬВІВ – ХЕРСОН	15 : 10	15 : 58	2	16 : 00	10 : 12	НЕПАРН.
120	ПАС.	ЛЬВІВ – ЗАПОРІЖЖЯ	15 : 30	16 : 17	2	16 : 19	16 : 15	ЩОДНЯ
112	ПАС.	ЛЬВІВ – ХАРКІВ	16 : 05	16 : 54	6	17 : 00	12 : 21	ЩОДНЯ
6044	ПРИМ.	ЛЬВІВ - ТЕРНОПІЛЬ	16 : 45	17 : 44	1	17 : 45	19 : 35	ЩОДНЯ
143	ПАС.	ІВ. ФРАНКІВСЬК – КИЇВ	17 : 01	20 : 45	2	20 : 47	05 : 51	ЩОДНЯ
26	ПАС.	ЛЬВІВ – ОДЕСА	20 : 40	21 : 32	2	21 : 34	08 : 50	ЩОДНЯ
6048	ПРИМ.	ЛЬВІВ - ЗОЛОЧІВ	20 : 53	21 : 54	1	21 : 55	22 : 25	ЩОДНЯ
НА БРОДИ, ДУБНО, ЗДОЛБУНІВ, РІВНЕ
6438	ПРИМ.	КРАСНЕ - РІВНЕ	-	-	-	04 : 12	07 : 43	ЩОДНЯ
6092	ПРИМ.	ЛЬВІВ - ЗДОЛБУНІВ	10 : 32	11 : 37	1	11 : 38	14 : 38	ЩОДНЯ
6094	ПРИМ.	ЛЬВІВ - РІВНЕ	13 : 43	14 : 32	2	14 : 34	18 : 00	ЩОДНЯ
791	ПАС.	ТЕРНОПІЛЬ – КОВЕЛЬ	16 : 25	17 : 41	27	18 : 08	23 : 55	ПН.,ПТ.,НД.
372	ПАС.	ЛЬВІВ – МОГИЛІВ	17 : 52	18 : 35	18	18 : 53	13 : 23	ПАРНІ
6096	ПРИМ.	ЛЬВІВ - ЗДОЛБУНІВ	18 : 13	19 : 21	20	19 : 41	22 : 30	ЩОДНЯ
НА  ПІДЗАМЧЕ, ЛЬВІВ
41	ПАС.	ДНІПРОПЕТРОВСЬК - ТРУСКАВЕЦЬ	11 : 15	05 : 13	2	05 : 15	08 : 36	ЩОДНЯ
26	ПАС.	ОДЕСА – ЛЬВІВ	18 : 26	05 : 30	2	05 : 32	06 : 12	ЩОДНЯ
143	ПАС.	КИЇВ – ІВ. ФРАНКІВСЬК	21 : 10	05 : 57	2	05 : 59	09 : 35	ЩОДНЯ
6031	ПРИМ.	ЗОЛОЧІВ - ЛЬВІВ	05 : 42	06 : 10	2	06 : 12	07 : 14	ЩОДНЯ
6091	ПРИМ.	ЗДОЛБУНІВ - ЛЬВІВ	03 : 28	06 : 35	2	06 : 37	07 : 39	ЩОДНЯ
109	ПАС.	ХЕРСОН – ЛЬВІВ	12 : 56	07 : 32	2	07 : 34	08 : 17	ПАРНІ
6035	ПРИМ.	ЗОЛОЧІВ - ЛЬВІВ	07 : 26	07 : 55	2	07 : 57	09 : 00	ЩОДНЯ
95	ПАС.	ЧЕРКАСИ – ЛЬВІВ	19 : 20	09 : 40	2	09 : 42	10 : 23	2,6,10,14, 18, 22, 26
6037	ПРИМ.	ТЕРНОПІЛЬ - ЛЬВІВ	08 : 31	10 : 20	1	10 : 21	11 : 24	ЩОДНЯ
111	ПАС.	ХАРКІВ – ЛЬВІВ	14 : 44	10 : 57	2	10 : 59	11 : 40	ЩОДНЯ
120	ПАС.	ЗАПОРІЖЖЯ – ЛЬВІВ	12 : 20	11 : 45	5	11 : 50	12 : 38	ЩОДНЯ
6093	ПРИМ.	ЗДОЛБУНІВ - ЛЬВІВ	09 : 00	12 : 18	2	12 : 20	13 : 05	ЩОДНЯ
86	ПАС.	НОВООЛЕКСІЇВКА-ЛЬВІВ	12 : 30	12 : 44	2	12 : 46	13 : 28	ЩОДНЯ
73	ПАС.	МОСКВА – ЛЬВІВ	15 : 57	13 : 25	2	13 : 27	14 : 07	ЩОДНЯ
6041	ПРИМ.	ТЕРНОПІЛЬ - ЛЬВІВ	13 : 35	15 : 27	4	15 : 31	16 : 35	ЩОДНЯ
6095	ПРИМ.	ЗДОЛБУНІВ - ЛЬВІВ	13 : 00	16 : 12	10	16 : 22	17 : 25	ЩОДНЯ
6045	ПРИМ.	ТЕРНОПІЛЬ - ЛЬВІВ	16 : 35	18 : 24	1	18 : 25	19 : 28	ЩОДНЯ
6047	ПРИМ.	ТЕРНОПІЛЬ - ЛЬВІВ	20 : 43	22 : 35	2	22 : 37	23 : 38	ЩОДНЯ
КІНЦЕВА ЗУПИНКА
6385	ПРИМ.	ЗДОЛБУНІВ-КРАСНЕ	21 : 15	00 : 24	-	-	-	ЩОДНЯ
6049	ПРИМ.	ЗОЛОЧІВ - КРАСНЕ	22 : 44	23 : 13	-	-	-	ЩОДНЯ

РОЗКЛАД РУХУ ПОЇЗДІВ ДІЙСНИЙ ВІД 13 ГРУДНЯ 2015 РОКУ

ПОБОРНИЦЯ ПРАВДИ І СВОБОДИ

ХХ століття у Галичині було багате на славні імена жінок, які власним життям і кров’ю освятили свою жертовну любов до Бога і своєї Батьківщини – України. До таких славних імен – Олени Степанів, Ольги Басараб, Одарки Гусяк, Ірини Сеник, Катерини Зарицької та багатьох інших героїнь – можна сміливо долучити ім’я Ірини Калинець

   Духовні інтереси Ірини Калинець багатовимірні. Вона і поет, і прозаїк, педагог, громадський діяч, публіцист, есеїст, науковець. Оригінальними є її трактування “Слова о полку Ігоревім”, часу і обставин Хрещення Руси-України, постатей Митрополита Іларіона, Святого Теодозія Печерського, історії гунів – нащадків Ізраїлю. Розуміючи, чим є історична пам’ять, особливо пам’ять про трагічні сторінки історії народу, чим ця пам’ять є для повноцінного духовного життя народу, Ірина разом з іншими патріотами-діячами добивається відкриття Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького” (в одній із камер якої вона перебувала колись сама). У 1988 р. Ірині Калинець присвоєно міжнародне звання “Героїня світу”, також нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ (2000) та ІІ (2006) ступенів.

    З нагоди 75-річчя від дня народження Ірини Калинець працівниками Красненської книгозбірні ім. І. Тиктора підготовлено виставку-перегляд «Нації своєї чудотворка», а головою молодіжного клубу «Сучасник» Олексієм Мировським проведено літературну імпрезу пам’яті - «Поборниця правди і свободи». Під час заходу присутнім було цікаво дізнатися про тяжкий життєвий і творчий шлях цієї Сильної духом жінки. Протягом життя вона неодноразово зазнавала утисків і тортур радянської системи. Але, не зважаючи на це, Ірина Калинець не переставала писати вірші, в яких закликала до боротьби за кращу долю, за національне звільнення України. Автор поетичної книги «Шлюб із полином» (1995), роману «Вбивство тисячолітньої давності» (1997); наукових праць «Гуни – нащадки Ізраїля» (Львів, 1997); Студії над «Словом о полку Ігоревім» (Львів, 1999); «Загадки хрещення України-Руси» (Львів, 2000); «Епоха гунів та її передісторія: у світлі біблійних джерел» (Львів, 2007) та ін.

    Неймовірно могутня духом своїх героїчних предків, виявилась безсилою лише перед фізичною хворобою, що стала результатом постійної невтомної суспільної праці. Але й цю тимчасову безсилість Ірина Калинець вже поборола своєю літературною, науковою, громадсько-політичною спадщиною, вісім томів якої упорядкував найближчий її однодумець та вірний чоловік - Ігор Калинець.

    Основою її знань, поглядів, наукових праць є християнська мораль. А полум'я жертовності та любові до України, запалене нею, горітиме у мільйонах сердець назавжди.

ЗЛОЧИН ПРОТИ НАЦІЇ

Кожен народ має свої традиції, історію, пам’ять. Минуло багато років  від часу тієї страшної трагедії Голодомору 1932-1933 років. Ця тема не може бути байдужою для кожного з нас. Кажуть, що час лікує душевні рани. Але рану в серці України, пов’язану з Голодомором 1932-1933 років, загоїти неможливо. Вона завжди нагадуватиме про те, як у людей відбирали хліб, забирали все, чим можна було підтримувати життя.

Запалила свічку, запалила, 

Щоби більше лихо не ходило, 

Хай палає свічка світлом білим, 

Щоб в бабусі серце не боліло… 

Щоби більше не прийшло те горе, 

Хай горять свічки Голодомору. 

Чуєш – душі аж до неба кличуть! 

Хай горять вогненні білі свічі!

    Мало знайдеться в історії не тільки України, а й світу таких трагічних подій, як Голодомор, який став найчорнішою сторінкою в історії держави. Теперішнє покоління не повинне забути цієї трагедії, тому перед бібліотеками стоїть завдання нагадувати своїм користувачам про злочинні наслідки тоталітарного режиму. На виконання Указу Президента України від 29 жовтня 2014 року № 830/2014 “Про заходи у зв’язку з Днем пам’яті жертв Голодоморів” та з метою гідного вшанування пам’яті жертв геноциду українського народу у Красненській бібліотеці ім. І. Тиктора було організовано виставку-перегляд "Злочин проти нації", а також проведено годину історичної правди "Скорботний тридцять третій". Зав. бібліотекою Надія Тарнавчик наголосила, що "по всій Україні в кожну четверту суботу листопада відзначається День пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій. Відзначається, щоб зберегти історичну пам’ять поколінь, без чого не можна відчувати себе єдиним народом..."

    Голодомор - не історична минувшина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує нашу пам'ять . Не може бути гіршої муки, аніж бачити як від голодної смерті відходить у небуття твоя родина. Тож ми, українці, повинні пам’ятати про трагічні сторінки нашої історії, щоб вони більше ніколи не повторилися!

    Мільйони людей, які загинули у 1932-33 роках голодною смертю, не можуть безслідно розчинитися у часі і просторі. Про них пам'ятатимемо ми, їх діти та онуки. Пам'ять про Голодомор має бути вічною, як реквієм, як пересторога всім сущим на Землі.

ЦІКАВІ КНИГИ ДЛЯ ВСІЄЇ РОДИНИ

Нещодавно Красненська бібліотека ім. І. Тиктора отримала близько 100 нових, 

сучасних за змістом і тематикою книг.

    Нова література надійшла за програмою книгопоповнення, а також велика частина книг була передана Красненській книгозбірні ім. І. Тиктора з обмінно-резервного фонду Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки (ЛОУНБ).

    Бібліотекарі запрошують усіх бажаючих відвідати книгозбірню і ознайомитися з новинками літератури!!!

РІДНА МОВА - РОДУ ОСНОВА

Мова і культура крокують поруч і тому цей великий скарб треба шанувати, берегти і своєю діяльністю сприяти ще більшому розквіту нашої української мови та культури. Любити, шанувати і плекати рідну мову – святий обов’язок кожного українця. А надто сьогодні, в такі неспокійні часи для нашої держави

6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, яким установлено 9 листопада, в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора, відзначати День української писемності та мови. Дослідники вважають, що саме з Преподобного Нестора Літописця і починається письмова українська мова. Готуючись до цього дня в Красненській бібліотеці ім. І. Тиктора була оформлена тематична поличка "Рідна мова - роду основа". Кожен, хто огляне книги, представлені в бібліотеці, ще раз матиме можливість переконатися, що українська мова й надалі служите єднанням між минулими і майбутніми поколіннями, возвеличуватиме Україну та український народ. 

ПРОЛОГ ДО НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Листопадовий чин — українське повстання, організоване в ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року Українською Національною Радою силами Українських січових стрільців в Королівстві Галичини і Волині, коронній землі Австро-Угорської імперії з метою встановлення влади Української Держави (названої згодом «Західноукраїнська Народна Республіка») на землях, на які вона обґрунтовано претендувала. У результаті утворилася держава площею 70 тис. км², що викликало невдоволення Польщі, яка розв'язала українсько-польську війну 1918-19 років для захоплення Галичини.

    У жовтні 1918 р. імператор Австро-Угорської імперії Карл І оголосив про перетворення дуалістичної монархії у федерацію народів, внаслідок чого на Галичині помітно активізувався український національний рух. 18-19 жовтня 1918 р. у Народному домі у Львові відбулося засідання українських послів до парламенту та крайових сеймів Галичини й Буковини, греко-католицького єпископату та представників основних українських політичних партій. Під час засідання було утворено Українську Національну Раду (УНРада), яку очолив Євген Петрушевич. Завданням Ради стало національне самовизначення українців в імперії Габсбургів.

    Водночас польські військово-політичні кола, намагаючись на момент розпаду Австро-Угорщини встановити контроль над Галичиною, створили 28 жовтня у Кракові Польську Ліквідаційну Комісію. Комісія мала організувати у Львові в ніч з 2 на 3 листопада збройний виступ для встановлення польської влади, про що був повідомлений австрійський уряд. Приїзд Комісії був запланований на 1 листопада.

    Австрійський намісник Галичини Карл фон Гуйн відмовився передати владу в руки українців, після чого останні почали готувати збройне повстання з метою захоплення влади у Львові. Повстання українців очолив cотник УСС Дмитро Вітовський. Опираючись на підрозділи полку УСС, 1 листопада о 4-й годині ранку українські війська захопили ратушу, намісництво, радіо, телеграф та вокзали. Вже на ранок у місті замайоріли синьо-жовті прапори. Цього ж дня підрозділи УСС зайняли Станіслав, Тернопіль, Золочів, Сокаль, Раву-Руську, Коломию, Снятин, Печеніжин, Борислав та інші міста і містечка Галичини. Відбулася подія, що стала відомою в історії як Листопадовий зрив (чин) або Листопадова революція. Саме Листопадовий зрив спричинив проголошення Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) та ознаменував початок українсько-польської війни за контроль над західноукраїнськими землями.

    З нагоди цієї події у Красненській бібліотеці ім. І. Тиктора організовано книжкову виставку-перегляд "ЗУНР - перший пагінець української державності ХХ століття", де усі охочі можуть знайти інформацію про усі історичні події цього періоду.