МАМИНЕ СЕРЦЕ ГРІЄ ЩОДНИНИ

У нашім краї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим...

    Ми чекаємо травня, щоб віддати поклін матері - Берегині національних і людських ідеалів. Це свято пробилося до нас із забуття, переживши нещадні заборони й повертає нас душею до давніх традицій, щоб ми вміли проносити крізь усе життя шану до матері. А слово це є священним для кожного українця.

    Сьогодні у Красненській бібліотеці ім. І. Тиктора відбулося літературне асорті "Мамине серце гріє щоднини" для учнів 2-5 класів. Під час заходу присутні прочитали й обговорили літературні твори про маму, зокрема оповідання Василя Сухомлинського "Сьома дочка" і Людмили Старицької-Черняхівської "Моя мама", а також вірш Миколи Вороного "Легенда".

    З пошани до матері починається Людина. Пам'ятаймо про це, якщо хочемо, щоб наш рід не перевівся, щоб діти виростали милосердними та чуйними людьми.

"ЛІТОПИСУ ПАРАФІЇ СЕЛА ГУМНИСЬКА" БУТИ!

23 квітня 1995 р. Генеральна конференція ЮНЕСКО заснувала Всесвітній день книги і авторського права, який щорічно відзначається з 1996 року. Це данина поваги до книг та авторів. Головна мета свята – привернути увагу державних органів і читачів до книг як джерела отримання знань, мати доступ до духовних і матеріальних цінностей, розуміння краси і творчих досягнень людини. Адже книги – це вікно у світ культурного розмаїття, це міст, що з'єднує різні цивілізації у часі й просторі.

    Цього дня проводяться зустрічі з авторами, читання уривків із улюблених книг, різноманітні конкурси, акції на захист книги, фестивалі читання. В цей день у Красненській бібліотеці ім. І. Тиктора відбулася презентація-полілог рукопису книги "Літопис парафії села Гумниська" історика-краєзнавця Василя Лаби. Присутніми були голова товариства "Бужани" Михайло Зозуля, голова Красненської селищної ради Микола Чучман, голова братства ОУН-УПА Мар'ян Длугош, жителі сіл Гумниська і Чучмани,а також користувачі бібліотеки.

    У ході заходу автор презентував присутнім варіант рукопису своєї книги у електронному форматі, розповів про велику пошукову роботу, пов'язану із пошуком історичного матеріалу, а також про інші аспекти роботи над написанням книги, ознайомив із її орієнтовною структурою.

    Громада радо підтримала ідею про випуск даної праці й погодилась як інформативно, так і фінансово підтримати книгу. Віримо, що найближчим часом дане видання буде опубліковане й бажаємо авторові успіхів, натхнення і видання нових праць з історії нашого краю!

БІБЛІЯ - ДЖЕРЕЛО ПРАВДИ

    Найвідоміша у світі книга — Біблія — існує вже понад 3000 років і перекладена 1200 мовами. За визначенням дослідників, вона посідає перше місце у світі за своїм значенням, кількістю видань, вдячних читачів і за величчю того впливу, який має на розвиток людства, на його культуру. 

    По-перше, таке її вагоме значення пов'язане з тим, що Біблія є проголошенням Слова Божого у яке вірять і християни, й іудеї. Друга причина полягає у її моральних цінностях, у гуманістичних глибинах, бо на сторінках Книги всіх книг сплелися у двобої правда і кривда, геройство і страх, гідність і рабська покора, добро і зло, прозріння і помилки, терпіння і бунтарство, каяття і гріх, прощення й помста, людське і звірине, духовне і плотське. Третя причина безсмертя Біблії криється в її витонченій словесності.

    21 квітня у Красненській бібліотеці ім. І. Тиктора було проведено вікторину "Біблія - джерело правди" для учнів 8-9 класів Красненської ЗОШ №1. Присутні з цікавістю відповідали на запитання, обговорювали окремі аспекти з Біблії й шляхом вікторини дізнались багато нового й пізнавального для себе про структуру Біблії, Божі заповіді, земне життя Ісуса Христа тощо.

ТАРАСОВІ МУЗИ

Сьогодні в Красненській селищній бібліотеці до уродин Тараса Шевченка бібліотекарі провели цікаве дійство – літературну розвідку «Жінки в житті Т.Шевченка». Учасниками заходу були школярі Красненської ЗОШ № 1 – п’ятикласники та шестикласники разом з вчителькою Юлією Роман – Ярошевською

    Жінки і почуття кохання відіграли значну роль у житті і творчості поета. Тарас Григорович, з одного боку, був дуже щасливою людиною – він кохав і був коханим, а з іншого – глибоко нещасним в особистому житті, бо мрія усього його життя про дружину, дітей та родинне щастя так і залишилася мрією…До сьогодення дійшли усі історії кохання, які трапилися на життєвому шляху Великого Кобзаря. Та було у нього одне «кохання та пристрасть» - рідна Україна.     Шевченко так мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, в якій будуть шануватися мова та культура, а люди будуть щасливими! Діти уважно слухали розповідь бібліотекаря Надії Тарнавчик про Тараса Шевченка, його сердечні почуття, його музи, що надихали великого поета, художника на створення невмирущих поезій і  геніальних полотен. На завершення заходу  учасники декламували вірші Шевченка, а також  активно взяли участь у вікторині за творчістю поета «З якого це твору».

ДОВГО ЩИРИМИ СЛОВАМИ ДО ЛЮДЕЙ ПРОМОВЛЯТИМУ Я

25 лютого виповнилося 146 років від дня народження славної дочки України Лесі Українки. До дня народження поетеси у Красненській селищній бібліотеці імені І. Тиктора для маленьких читачів -  четвертокласників проведено літературно – поетичну мозаїку «Довго щирими словами до людей промовлятиму я»  за творчістю Лесі Українки для дітей

    І  в дитинстві, і вже ставши дорослою, вона понад усе любила багато читати. Уся її поезія пройнята любов’ю до дитини, до природи рідного краю, до жінки – матері. Про це діткам розказала бібліотекар дитячого відділу Красненської книгозбірні Наталія Домбровська. А потім діти читали Лесині вірші – «Колискова», «Як дитиною, бувало», «Вишеньки», «Весна»  та розмірковували над ними.

КРУТИ: ТРАГЕДІЯ, ПОДВИГ, ПАМ'ЯТЬ...

31 січня в Красненській селищній бібліотеці імені Івана Тиктора
відбулася година історії на тему «Крути: трагедія, подвиг, пам'ять»

    Учасниками цього дійства були восьмикласники Красненської ЗОШ № 1. Бібліотекар юнацького відділу Стефанія Гірняк розповіла дітям про героїчну  й трагічну сторінку в історії України – бій під Крутами наприкінці січня 1918 року, а також представила книжкову виставку, яка висвітлює цю історичну подію. 

    Вона наголосила: «Усвідомлюючи, що учасники бою під Крутами, юні курсанти та гімназисти, ціною власного життя  заплатили за незалежність української держави, ми, нащадки, зобов’язані зберегти світлу пам'ять про них, як і ту непереможну любов до батьківщини, яку несли вони в своїх серцях».

ВШАНОВУЄМО ПАМ'ЯТЬ ВАСИЛЯ КУКА

11 січня минає 104 –а річниця від дня народження останнього Головнокомандувача ОУН – УПА, генерал – хорунжого, політичного діяча Василя Кука

До останнього подиху свого життя Василь Кук боровся за незалежність України, вів активну громадську діяльність, спрямовану на відновлення історичної справедливості. Останнє місце спочинку, за заповітом, знайшов він у рідному селищі Красне.  У 2010 році на могилі Василя Кука встановлено символічний монумент роботи архітектора В.Нагірного. Сьогодні, як  і щороку, небайдужі земляки - головні посадовці району, селищний голова Красного та громадські активісти  на могилі Василя Кука молитвою вшанували світлу пам'ять легендарного повстанця. 

Впродовж життя Василь Кук видав та зібрав чимало цінних книг, серед них – історична, мистецька література, українська та зарубіжна класика, літературознавство. Частина його книжкової спадщини знайшла гідне місце в краєзнавчому музеї Красного, шкільній бібліотеці Красненської ЗОШ № 1 та  бібліотеках Буської РЦБС. Чимало книг отримала Красненська селищна книгозбірня, частину колекції  передано в Буську ЦРБ (У 2014 році нам подаровано понад 2 тис. книг).

    До 100 – річного ювілею головного командира УПА Василя Кука його племінниця Ольга Кук подарувала Красненській бібліотеці 36 книг з власної колекції. Серед них – спогади Василя Кука про матір Парасковію «Українська скорбна мати», його праця «Генерал – хорунжий Роман Шухевич», а також «УПА в запитаннях і відповідях». Надзвичайно цікавими для читача є книги «Василь Кук – Головний командир УПА» та «Наше життя і боротьба».

    Остання належить перу Василя Галаси - провідника ОУН та  чоловіка легендарної  зв’язкової Марічки (Марії Савчин, учасниці українського підпілля під час і після Другої світової війни) та є цікавим доповненням до її спогадів «Тисяча доріг».