ВШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТІ ВАСИЛЯ КУКА

У селищі Красне, де поховано Василя Кука згідно з його заповітом, у неділю 11 вересня 2016 року на його могилі відбулась панахида та віче-реквієм у зв'язку з дев'ятою річницею з дня його смерті. Представники обласної влади, гості з різних міст України, керівництво району, сивочолі ветерани та громадськість також долучились до вшанування світлої пам’яті нашого славного земляка.

     З промовами до учасників віче звернулися голова Львівської ОДА Олег Синютка, заступник голови Спілки Офіцерів України Євген Лупаков, заступник голови Білоцерківського Братства ОУН-УПА Анатолій Ткач, пластун Станиці Красне Олексій Воробйов, голова районної організації Братства ветеранів ОУН-УПА Мар’ян Длугош, голова Буської районної ради Богдан Глова та селищний голова Красного Микола Чучман.

    Знаковим цей день був і для Красненської бібліотеки імені Івана Тиктора, працівники якої теж брали участь у підготовці віче. В цей день гостями книгозбірні стало багато істориків, науковців, письменників. Багато з них виявили бажання подарувати нам свої книги, які доповнили постійно діючу книжкову виставку-перегляд "Книги з автографом", а саме:

- історик, громадський діяч, фундатор Народного Руху України та Товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка Всеволод Іськів, який подарував Красненській бібліотеці ім. І. Тиктора свою нову книгу "За духовну свободу", котра видана до тридцятиріччя початку виходу УГКЦ з підпілля - 4 серпня 1987 року;

- працівники Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника Юрій Романишин і Євген Скляренко, які збагатили нашу книгозбірню своєю колективною книгою "Служимо Україні";

- громадська діячка і незалежний журналіст Ірина Поронюк, від якої ми отримали книги "Текля Поронюк - українська Мати Тереза або сповідь щасливої дочки", що розповідає про місію добра у житті, яку несла її мати Текля, а також книгу о. Йосифа Будая "Файна книжка. Святими не народжуються", де з-поміж інших теж окреслюється доброчинна діяльність матері пані Ірини.

    Бібліотекарі висловлюють щиру вдячність усім, хто долучився і долучається до поповнення фонду нашої книгозбірні й запрошують усіх бажаючих ознайомитися із цими цікавими книгами.  

ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ

Україна готується до свого ювілейного 25 - го дня народження. Стверджуючись як самостійна, незалежна держава, Україна пройшла величезний шлях від козацької держави часів Богдана Хмельницького до серпня 1991 року, коли Верховною Радою України було прийнято  важливий історичний документ — «Акт проголошення незалежності України». В умовах сьогоднішньої нестабільної ситуації, в час війни з російським агресором  відзначення цієї дати має особливе значення.  Адже Україна заявила усьому світові про свій демократичний та європейський вибір, на жаль, заплативши за це неймовірно високу ціну. Тому для кожного громадянина України День Незалежності має стати днем іспиту власного сумління,  днем міркувань про  подальшу долю своєї Батьківщини.

    Почуття патріотизму, любові до рідного краю – це та сила, яка гуртує націю, об’єднує заради розквіту суспільства, благополуччя кожної родини. Виховувати свідомих громадян своєї держави – такою  є одна з функцій діяльності сучасної книгозбірні. Саме тому 23 серпня працівники  Красненської селищної бібліотеки ім. І. Тиктора з читачами молодшої вікової категорії провели історико – патріотичну годину «Любіть Україну», присвячену 25 – ій річниці Незалежності України. Напередодні діти брали участь у конкурсі малюнків «Україна моєї мрії», з яких у  дитячому відділі книгозбірні сформовано виставку. В ході заходу завідувачка бібліотеки Надія Тарнавчик розповіла дітям про історію виникнення української національної символіки, про шлях, який пройшла Україна до своєї незалежності та випробування на зрілість, на міцність духу, на терпіння заради єдиної Батьківщини, які випали на долю нинішнього покоління українців.

ЧОМУ В БІБЛІОТЕКАХ СТАВЛЯТЬ ШТАМП НА 17 СТОРІНЦІ

Ще зі шкільних часів будь-хто з нас, хто хоча би раз користувався бібліотекою, бачив, що штамп завжди ставиться на 17 сторінці. Чому це роблять саме так?

ЧОМУ ОБРАНО САМЕ 17 СТОРІНКУ?

    Як тільки книги почали друкувати на папері, їхній формат було здебільшого стандартизовано, а для друку використовувалося складання аркушу паперу 4 рази по 4. Так утворювалися 16 аркушів малого формату. У випадку, якщо перший зшиток із 16 листків (де був і титульний аркуш із назвою книжки, автором та позначкою книгозбірні чи друкарні) губився, ідентифікувати книжку можна було за екслібрисом на 17 сторінці (на початку другого друкарського аркуша). Деякі з інтернет-джерел твердять, що подібна практика фіксується ще для книжок, виданих у ХІХ столітті.

ЯК РАХУЄТЬСЯ АВТОРСЬКИЙ АРКУШ, ДРУКАРСЬКИЙ АРКУШ ТА ДО ЧОГО ТУТ 17 СТОРІНОК?

    В поліграфії та видавничій справі є поняття друкарського аркуша. В пост-радянській практиці авторський аркуш дорівнює 40 тис друкарських знаків (чому ми кажемо «в пост-радянській»? Бо друк та верстка і досі здійснюється за ГОСТами, встановленими за часів СРСР). Паперовий аркуш — одиниця для розрахунку кількості паперу на друк; позначається в сантиметрах ширини та довжини. Залежно від кількості згинів та вихідного формату паперу (А0, А1, А2 тощо) розмір готової книги складає 1/2, 1/4, 1/8, 1/16 тощо. З 17 сторінки починається другий аркуш, тому її проштамповують так само, як 1 сторінку книги.

    Вітчизняна практика верстки та книгодруку послуговувалась для визначення форматів положеннями ГОСТ 1342-68 «Папір для друку. Формати». В ньому є 7 форматів (в см): 60 х 84; 60 х 90; 70 х 90; 70 х 100; 70 х 108; 75 х 90; 84 х 108. Обліково-видавничий аркуш = 40 тис знаків = 700 рядків віршованого тексту = 3 тис см2 графічного матеріалу.

ЧИ ПРАВДА, ЩО МІТКИ НА 17-Й СТОРІНЦІ БУЛИ ДО ПОЯВИ ПАПЕРОВИХ КНИЖОК?

    Інформація з відкритих інтернет-джерел говорить про різне, але деякі дослідники твердять, що екслібриси на 17 сторінці ставили ще в книжках, які взагалі не були надруковані на друкарському верстаті, а писалися від руки (і навіть є згадки про подібні мітки в книжках, які були на дощечках чи табличках з глини). Найбільш ймовірно, такі позначки мали позначати обмежені наклади книжок чи належність їх до книгозбірні одного власника (або одного майстра, котрий такі книжки виготовляв).

ЧИМ ШТАМП НА 17-Й СТОРІНЦІ МОЖНА ЗАМІНИТИ?

    В порядку експерименту можемо припустити, що подібні штампи можна було би замінити QR-кодами, наліпками із магнітною стрічкою (як в магазинах із книжками) чи штрих-кодами для сканування. Хоча здається нам, що практика «проштамповувати» книжки в традиційних українських бібліотеках збережеться ще надовго. Інформація з відкритих інтернет-джерел говорить про різне, але деякі дослідники твердять, що екслібриси на 17 сторінці ставили ще в книжках, які взагалі не були надруковані на друкарському верстаті, а писалися від руки (і навіть є згадки про подібні мітки в книжках, які були на дощечках чи табличках з глини). Найбільш ймовірно, такі позначки мали позначати обмежені наклади книжок чи належність їх до книгозбірні одного власника (або одного майстра, котрий такі книжки виготовляв).

VII ФОРУМ КРАЄЗНАВЦІВ - ЛІТОПИСЦІВ БУЩИНИ "ФЕНОМЕН ІВАНА ТИКТОРА"

Уже за традицією, у Буську відбувся VII – ий регіональний форум краєзнавців – літописців краю. Підготували та провели дійство працівники Буської центральної районної бібліотеки імені Івана Котляревського.

    Темою цьогорічного заходу стало дослідження феномену видатного галицького видавця, уродженця Красного Івана Тиктора, якому 6 липня виповнилося 120 років. Редактор, видавець і організатор преси, Іван Тиктор належить до діячів, що посідають вагоме місце у новітній культурній історії України. Унікальна його роль у створенні професійних українських видавництв, у розбудові інфраструктури видавничої галузі, у практичному виробленні засад сучасної видавничої діяльності. Обравши собі за життєве кредо – робити все, що корисне для України, - він віддав видавничій справі майже 60 років життя. Іван Тиктор започаткував такі видавничі проекти, які підняли українську спільноту читачів, особливо в селі, на новий рівень усвідомлення себе як українців. Не шкодуючи ні часу, ні сил, він дарував українському народові світло знань. Завжди і всюди, чи то на батьківській землі, чи то за її межами, Іван Тиктор ставив перед собою завдання впливати на піднесення національної свідомості українського народу, прищеплювати любов до рідного краю, мови, історії. 
    Учасниками форуму були ціла плеяда львівських науковців - викладачі Української академії друкарства, професори Надія Зелінська, Емілія Огар, Світлана Гавенко, історик та директор ЛОУНБ Іван Сварник, головний редактор видавництва «Знання» Мирон Іваник, вчитель історії Красненської ЗОШ № 1 та краєзнавець Ярослав Стецишин, родичі Івана Тиктора з Красного та Золочева, голова Буської районної ради Богдан Глова, переший заступник голови Буської РДА Олег Ільків, керівник відділу культури та туризму Буської РДА Людмила Ціхоцька, громадські активісти, краєзнавці, бібліотекарі, журналісти місцевих ЗМІ та ще багато поважних гостей. У своїх виступах доповідачі торкнулися різних граней діяльності Івана Тиктора – як видавця й організатора української  преси в довоєнній Галичині, менеджера та мецената, а також військовика та четаря УСС. 

    Яскравим доповненням до змістовних виступів учасників форуму стала й велика книжково–ілюстративна виставка «Феномен Івана Тиктора», наповнена матеріалами про видатного земляка, які працівники районної книгозбірні ретельно збирали впродовж років. Дуже хочеться подякувати нашому доброму колезі й партнеру, члену товариства «Бужани» Михайлу Зозулі за цінні експонати – оригінальні видання Івана Тиктора з власної колекції, які він представив у розділах «Видатний галицький видавець» та «Видавнича діяльність в еміграції». 

    Також на виставці була представлена й книга нашого місцевого активіста, голови молодіжного клубу за інтересами "Сучасник" Олексія Мировського - "Красненська бібліотека імені Івана Тиктора: віхи історії та сьогодення", яка нещодавно побачила світ.

    Завершилося дійство відвідинами історико – краєзнавчого музею в смт. Красне й бібліотеки, котра носить ім'я нашого Великого земляка, цікавою екскурсією та покладанням квітів до пам’ятного знаку на місці проживання Івана Тиктора.

    Щира подяка усім, хто долучився до організації та проведення форуму краєзнавців – літописців, усім, хто серцем і душею вболіває за збереження історичної пам’яті свого народу, хто намагається віднайдене, почуте від старожилів чи досліджене в державних архівах задокументувати, аби воно не стерлося, не згубилося у бурхливому плині часу.

ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ. ДІТИ ТА ЇХНІ ПРАВА

Правова освіта - це, перш за все, ознайомлення з юридичними питаннями в тих чи інших галузях права, надання необхідних знань стосовно прав і обов'язків найбільш розповсюджених засобів захисту себе та своїх близьких.

    Дитина, як майбутня доросла людина, повинна відчувати себе захищеною, знати, розуміти й виконувати свої права та обов'язки. Переважна більшість батьків чи опікунів поважають права дітей та їхню точку зору. Проте, бувають й інші випадки, коли батьки обмежують їхні права, чинять моральний і психологічний тиск на дитину.

    З метою ознайомлення дітей зі своїми правами та обов'язками напередодні дня Конституції, а саме 26 червня в Красненській бібліотеці ім. І. Тиктора було проведено вікторину "Права та обов'язки громадян України. Діти та їхні права", де присутні відповідали на всілякі запитання, пов'язані з основним законом України - Конституцією. Також вони дізналися більше про свої права на навчання, відпочинок, вільну думку, медичне обслуговування, харчування тощо.

    В заході взяли участь учні 2-7 класів. Найактивнішими були Щерба Анна, Щерба Квітослава, Ференц Аліна, Ференц Діана.

СІЛЬСЬКІ БІБЛІОТЕКИ. НОВІ МОДЕЛІ ОБСЛУГОВУВАННЯ ГРОМАДИ

Вчора директор Буської РЦБС Оксана Стецик, завідувачка методично – бібліографічного відділу Буської ЦРБ ім. І. Котляревського Леся Вовк, завідувачка бібліотеки – філії смт.Красне ім. І. Тиктора Надія Тарнавчик та бібліотекар  бібліотеки - філії смт.Олесько Мирослава Мединська побували на Міжрегіональному ярмарку-конференції у Львівській ОУНБ. Тема конференції - «Сільські бібліотеки. Нові моделі обслуговування громади». 

   Ми стали учасниками дискусійного та веб – майданчиків, на яких обговорювалися важливі аспекти діяльності сучасних бібліотек, зокрема, пошук механізмів функціонування бібліотек в умовах об’єднаних територіальних громад (ОТГ), презентація кращого досвіду сільських бібліотек-філій РЦБС області щодо впровадження інноваційних послуг для користувачів. Конструктивно й аналітично виступили спікери Леся Корнат (департамент з питань культури, національностей та релігій ЛОДА), Олена Шматько (завідувачка НМВ ЛОУНБ, координатор РТЦ) та Олександр Софій  (ГО «Європейський діалог»).

    Цікавими були й мультимедійні презентації колег з Львівської обласної бібліотеки для дітей, а також інноваційний досвід роботи сільських бібліотек - філій Бродівського, Дрогобицького, Жидачівського, Жовківського, Сокальського, Стрийського та Яворівського районів. Паралельно працював і веб – майданчик, в роботі якого використовувався скайп-зв’зок з бібліотеками Львівської, Вінницької, Луганської, Херсонської областей. В окремій залі експонувалися яскраві виставки  ямаркового майданчика, представлені окремими бібліотеками області, а також відбувалися майстер – класи. Програма заходу була насиченою та цікавою, всі учасники мали змогу поспілкуватись та поділитися  професійним досвідом, а також набути нових знань. 

ПІД МИРНИМ НЕБОМ ХОЧЕМО МИ ЖИТИ

Свято всіх дітей — одне з найстаріших міжнародних свят. Рішення про його проведення прийняла Міжнародна демократична федерація у листопаді 1949 року. Перший день захисту дітей відзначили у 1950 році. Підтримала цю ідею Організація Об'єднаних Націй і проголосила захист прав, життя та здоров'я дітей одним із пріоритетів своєї діяльності.

   Щороку 1 червня весь світ відзначає свято маленьких громадян нашої країни – Міжнародний день захисту дітей. З цієї нагоди в Красненській бібліотеці ім. І. Тиктора була проведена інформаційна хвилинка «Під мирним небом хочемо ми жити», в якій взяли участь учні молодших класів Красненської ЗОШ №1, а також вчителі Дзядух Л. В. і Дзядух Н. Б.

   На початку заходу бібліотекарі наголосили, що діти – це наше майбутнє, і обов’язок дорос-лих в усьому світі – надавати їм усе найкраще, захищати від усього жорстокого та злого. Саме від того, якими стануть діти, залежить мир і спокій світу, кожної країни, кожного з нас.

   Міжнародний день захисту дітей – не лише барвисте, веселкове свято, а ще й нагадування всім про необхідність захищати права юного покоління. Учасники заходу мали змогу ознайомитися зі змістом основних статей Загальної Декларації прав дитини, Конвенції ООН про права дитини, Конституції України.   

  Захід було спрямовано на формування свідомої громадської позиції, та ознайомлення дітей з законами, які захищають їхні права. Активними учасниками інформаційної хвилинки були Гавур Ліля, Смик Олексій, Боднарчук Орест, Ференц Аліна.